Системні зміни замість спеціальних процедур. Що насправді означає згортання українського спецзакону?

«Після чотирьох років дії спецзакону та стабілізації ситуації ми переходимо на системні, рівні правила для всіх іноземців у сфері охорони здоров'я, соціальних виплат, працевлаштування». Так влада обґрунтовувала проєкт, що згортає рішення так званого українського спецзакону. Запитуємо експертів… Системні зміни замість спеціальних процедур. Що насправді означає згортання українського спецзакону?

З цієї статті ви дізнаєтесь:

Що на практиці означає згортання українського спецзакону для працівників і роботодавців. Як зміняться правила працевлаштування громадян України в Польщі у 2026–2029 роках? Чи допоможе перехідний період роботодавцям спланувати кадрові процеси. Якими будуть соціальні та економічні наслідки обмеження виплат і тимчасового захисту. Проєкт закону про згортання рішень так званого українського спецзакону (інакше «згортальний» закон) уже пережив кілька версій. Однак спершу суперечки викликав не сам його зміст. Ще на початку року ми писали про «фіктивні консультації» цього закону. Проєкт з'явився саме перед святами, а термін подання зауважень спливав 2 січня. На практиці галузеві організації (якщо їх узагалі запросили до висловлення думки щодо проєкту) мали лише кілька робочих днів, щоб прочитати об'ємний документ і підготувати зауваження. Законодавець пояснював поспіх тим, що закон має набути чинності в березні цього року.

Відтоді минув уже місяць, а сам проєкт змінювався щонайменше тричі. У середу, 28 січня, закон ухвалив Сенат. Розмовляємо з експертами про те, у якому вигляді закон тепер потрапить до президента.

Легальність перебування — ключова для роботодавців

Замість українського спецзакону діятиме спільна система тимчасового захисту для всіх іноземців. За чинним правом тимчасовий захист у Польщі гарантує громадянам України, зокрема, статус UKR. Це спеціальна позначка в реєстрі PESEL, яка водночас гарантує доступ до виплат, медичної допомоги чи співфінансування перебування дитини в яслах. Розглянутий закон передбачає, що цей статус діятиме до 4 березня 2027 року. Ця дата стосується також строку дії віз і карт перебування. Для іноземців, які приїжджають до Польщі, користування таким захистом буде можливим лише за умови подання протягом 30 днів від прибуття до Польщі заяви про надання номера PESEL зі статусом UKR. Відсутність заяви прирівнюватиметься до відмови від такого захисту. Ті, хто отримав номер PESEL лише на підставі декларації (за відсутності потрібних документів), муситимуть підтвердити особу в ґміні на підставі чинного проїзного документа. Інакше після 31 серпня цього року вони втратять тимчасовий захист.

Ми оцінюємо, що це стосується навіть кількасот тисяч осіб. Відсутність підтвердження чинним проїзним документом (напр., біометричним паспортом) спричинить автоматичну зміну статусу на NUE, що дорівнює втраті тимчасового захисту та права на роботу без дозволу.

– Ключовим є обов'язок підтвердження особи для тих, хто отримав PESEL UKR на підставі декларації. Термін спливає 31 серпня 2026 року. Ми оцінюємо, що це стосується навіть кількасот тисяч осіб. Відсутність підтвердження чинним проїзним документом (напр., біометричним паспортом) спричинить автоматичну зміну статусу на NUE. Це рівнозначно втраті тимчасового захисту та права на роботу без дозволу. Для роботодавців це ризик відтоку кваліфікованих працівників, особливо в таких секторах, як будівництво, логістика чи послуги. Це може призвести до збоїв у ланцюгах постачання та зростання витрат на рекрутинг, – коментує експерт ринку праці Кшиштоф Інґлот, засновник Personnel Service.

Спрощена процедура до 2029 року

Спецзакон 2022 року запровадив спрощені умови працевлаштування наших східних сусідів. Роботодавець міг найняти їх без спеціальних дозволів — достатньо було повідомлення до служби зайнятості. Такий спрощений шлях дозволяв громадянам України швидко знайти роботу без зайвих формальностей. Початкова, груднева версія проєкту передбачала продовження можливості працевлаштування громадян України за цією моделлю, але лише для осіб, яким видали рішення про тимчасовий захист.

– Початково заплановане обмеження спрощеної процедури працевлаштування громадян України на підставі повідомлень могло паралізувати ринок праці. Згідно з ухваленими перехідними положеннями, повідомлення, подані до набуття чинності новими нормами, збережуть свою дію. Вони уможливлять легальне продовження роботи після зміни права. У трирічний перехідний період можна буде також подавати повідомлення щодо працевлаштування громадян України, які легально перебувають на території Польщі, – пояснює Надія Вінярська, експертка Конфедерації «Левіатан». То на чому ж зупинилися? Повідомлення про доручення роботи, подані до набуття чинності законом (планово 4 березня 2026 року), залишаться чинними не лише для бенефіціарів тимчасового захисту. Ті, хто ним не користується, зможуть братися до роботи на підставі повідомлень у перехідний період (до 4 березня 2029 року).

«Від березня 2022 року роботодавці подали повідомлення про початок роботи близько 1,24 мільйона громадян України. Конфедерація «Левіатан» роками наполягала на тому, щоб зробити цю спрощену процедуру постійним елементом системи легалізації праці іноземців у Польщі. Цей заклик набуває особливого значення в нинішніх реаліях, коли внаслідок реформи міграційного права від червня 2025 року час очікування на легалізацію праці за стандартною процедурою суттєво подовжився», – аргументувала Конфедерація «Левіатан».

Ми не маємо справи з раптовим «зачиненням дверей»

Тож упродовж наступних трьох років можна буде доручати громадянам України роботу на підставі повідомлення. Лукаш Кощол, президент Job Impulse, коментує, що з погляду ринку праці ми, отже, не маємо справи з раптовим «зачиненням дверей».

– Ми маємо справу радше з процесом упорядкування рішень, які кілька років діяли у винятковому режимі. Це змінює спосіб мислення компаній — з реактивного на більш плановий. Це момент переходу від гнучких, інтервенційних рішень до формалізованішої моделі. Компанії мусять зважати на те, що легалізація праці — зокрема й громадян України — вимагатиме більшої організаційної уваги та більшої відповідальності з боку роботодавців, – підкреслює експерт.

Тієї ж думки Анна Джоболда, директорка департаменту рекрутингу Gremi Personal. Експертка звертає увагу на зростання витрат на легалізацію праці. 1 грудня плата зросла навіть до 400 злотих у випадку декларації про доручення роботи.

– Особи зі статусом UKR і надалі мають доступ до ринку праці. Тим, хто втратив статус, уже знадобляться декларації, вартість яких нині становить близько 400 злотих. Уявімо, що роботодавцеві «на вчора» потрібні працівники на виробничі посади. Мусимо зважати на те, що час очікування на працівника подовжиться, – пояснює експертка.

Український спецзакон і ринок праці

Громадяни України можуть братися до роботи в Польщі на підставі повідомлення про доручення виконання роботи, без потреби отримувати дозвіл на працю. У 2022–2023 роках зареєстровано 1 866 тис. таких повідомлень, що стосувалися 966 тис. осіб. Громадянам України уможливили реєстрацію у службах зайнятості на таких самих засадах, як і громадянам Польщі, зокрема реєстрацію осіб пенсійного віку. Польська допомога Україні 2022–2023, Рада зі співпраці з Україною, KPRM, вересень 2025

Санкції для роботодавців

Як читаємо в законі, відсутність згаданого повідомлення не означатиме, що робота іноземця нелегальна. «Іноземці з вільним доступом до ринку праці можуть претендувати на роботу та братися до неї так само, як громадяни Польщі (за винятком посад, зарезервованих для громадян Польщі). Роботодавці можуть наймати їх без відповідного дозволу з боку органів публічної адміністрації», – читаємо в обґрунтуванні.

Законодавець зазначає, що право іноземця братися до роботи та виконувати її не залежатиме від виконання формальних обов'язків роботодавцем. Утім, той може чимало заплатити за невиконання інформаційного обов'язку. Невиконання обов'язку повідомлення каратиметься штрафом у розмірі від 1 тис. до 3 тис. злотих.

– На практиці ми спостерігаємо, що легалізація праці перестає бути маргінальним коштом і суто адміністративним обов'язком. Для компаній, які наймають більшу кількість іноземців, це стаття, яку сьогодні треба враховувати в бюджетах і операційних планах, – зазначає Лукаш Кощол.

«Тривкіше право перебування»

Наша співрозмовниця також каже, що закон оновлює правила отримання посвідки на перебування CUKR. Така карта має забезпечувати громадянам України стабільніший, тимчасовий статус перебування. Згідно з анонсами, карту видаватимуть на три роки. Її отримання супроводжуватиметься анулюванням статусу UKR.

– Карта CUKR — це нове, тривкіше право перебування, що замінює статус UKR як підставу легального перебування та роботи. Її видають електронно через Модуль обслуговування справ (MOS), а не на папері. Вона дає більше можливостей: доступ до ринку праці, можливість вести діяльність і подорожувати в ЄС. Треба мати статус UKR щонайменше рік і надалі мати його в день подання заяви. Після отримання карти CUKR статус UKR анулюється. Уже не користуєшся тимчасовим захистом у такий спосіб, а переходиш на нову підставу перебування, – каже Анна Джоболда.

Як додає наша співрозмовниця, заяви на карту CUKR можна буде подавати лише електронно — через систему MOS Управління у справах іноземців (без паперових заяв у воєводських управліннях).

Виїзд із країни означає втрату захисту

Як зауважують експерти, без змін залишилися положення щодо втрати тимчасового захисту в разі виїзду з Польщі на строк, довший за 30 днів, у зв'язку з відрядженням. Адже в законі йдеться про втрату статусу бенефіціара в разі кожного залишення країни на строк, довший за місяць. Попри подані поправки, щоб відрядження було в цьому випадку винятком, положення не змінили. «Відряджений працівник не залишає території Республіки Польща з метою працевлаштування за кордоном чи зміни держави, у якій користується тимчасовим захистом. Він робить це виключно для виконання службових обов'язків від імені свого роботодавця. Тож період відрядження не повинен мати наслідком санкцію у вигляді втрати легальності перебування. А на практиці до цього призводить позбавлення тимчасового захисту», – читаємо в зауваженнях Конфедерації «Левіатан».

Громадяни України в Польщі

У Польщі легально перебуває понад 1,5 млн мігрантів з України. Майже мільйон має PESEL UKR. Решта мають дозвіл на тимчасове або постійне перебування. Майже 300 тис. українців навчаються в польських дитсадках і школах, а майже 50 тис. осіб навчаються у польських закладах вищої освіти.

Серед усіх працюючих, застрахованих у ZUS, працівники з України становлять аж 5%. У липні 2015 року частка працівників зі сходу не перевищувала 0,5%. Більшість мігрантів — це особи, зайняті на простих роботах або таких, що вимагають середньої кваліфікації. 15% мігрантів становлять непрацюючі особи. Польський економічний інститут оцінює, що для чотирьох із 10 дорослих іммігрантів з України дуже висока або висока ймовірність залишитися в Польщі назавжди. Особи з цієї групи частіше за інших планують залишитися в Польщі надовше, докладають зусиль для отримання польського громадянства чи декларують більше відчуття зв'язку з Польщею, ніж решта. Польський економічний інститут, Інтеграція іммігрантів з України на тлі планів щодо перебування в Польщі

Скорочення соціальних виплат — це ще не все

Підписана президентом поправка до законів щодо перевірки права на сімейні виплати для іноземців обмежила обсяг соціальних виплат. Від 1 червня 2026 року право на виплату «800 плюс» буде пов'язане з професійною активністю заявника та відвідуванням дитиною польської школи. – Не кожна мати з дитиною може дозволити собі повну ставку. Обмеження створюють імовірність того, що жінки повернуться в Україну, – каже Анна Джоболда. Проте виплати — це ще не все. «Це змусить до професійної інтеграції» У світлі проєктованого права медична допомога надаватиметься лише неповнолітнім, працюючим особам, жертвам тортур і зґвалтування та особливо вразливим групам, що мешкають у центрах колективного розміщення. Непрацюючі особи підлягатимуть медичній опіці в такому обсязі, як інші непрацюючі іноземці, які перебувають у Польщі. – Поступове обмеження доступу до безоплатної медичної допомоги для незастрахованих (за винятком вразливих груп) і соціальних виплат змусить багатьох до швидшої професійної інтеграції. Це позитивно в довгостроковій перспективі, але короткостроково може посилити тиск на систему соціального страхування, – коментує Кшиштоф Інґлот з Personnel Service.

Закон обмежує допомогу біженцям щодо розміщення та харчування лише особливо вразливими групами. Законодавець зазначає, що перенесення цих положень до стандартних рішень польської системи було б пов'язане з непропорційно високими витратами.

На думку експерта, це «сигнал до пришвидшення набуття самостійності». – Для ринку праці це означає потенційно більшу доступність працівників. Це також потреба інвестувати в мовні та адаптаційні тренінги, – підсумовує Кшиштоф Інґлот.

Головні висновки

Згортання українського спецзакону на практиці означає перенесення більшості його положень до інших законів. Ринок праці й надалі буде відкритий для працівників з-за східного кордону, хоча згодом формальностей може стати більше. Законодавець у трирічний перехідний період хоче зберегти можливість приймати громадян України на роботу на підставі повідомлення до служби зайнятості. Однак нові норми збігаються зі зростанням витрат на легалізацію праці — подання багатьох документів уже зараз коштує дорожче. Обмеження виплат і медичного захисту можуть мотивувати до праці, але й призвести до виїзду мігрантів з Польщі. Не виключено, що частина осіб, напр., матері, які самотужки опікуються дітьми, розглянуть повернення на батьківщину.

Стаття опублікована у випуску № 413 Катажина Вітвіцька-Юрек Журналістка

Більше інформації: xyz.pl