Півзаходи: чому уряд програє боротьбу за мігрантів

Стаття власника Gremi Personal Євгена Кириченка на порталі Minfin.com.ua

Оригінал українською мовою: minfin.com.ua

У сучасному світі люди мають свободу вибору місця роботи й навчання. Найкращі місця дістаються найздібнішим і найпрацьовитішим. Держави змушені конкурувати між собою за громадян, за їхні уми та руки.

Про те, які кроки робить Польща, щоб стримати міграцію своїх громадян до заможніших країн Європи, і про те, чого Україна може навчитися у сусідів, Міністерству фінансів розповів власник Gremi Personal (Польща) Євген Кириченко.

Україна досі є донором робочої сили для Польщі, Італії, Чехії, Португалії та багатьох інших держав. Хоча НБУ прагне й надалі обмежувати міграцію, ООН прогнозує скорочення населення України до 35 мільйонів у 2050 році.

За таких умов у компанії необхідне антикризове управління. Те саме стосується й української держави, якщо вона не хоче залишитися на останніх позиціях світових рейтингів.

Чи є світло в кінці тунелю?

Нещодавно в українському парламенті запропонували скористатися досвідом сусідньої Польщі й не сплачувати внесок на соціальне страхування за працівників віком до 27 років, а також скасувати для них податок на доходи фізичних осіб. Ідея хороша, але чи стримає вона міграцію молоді за кордон? Це як заткнути одну дірку в друшляку.

Уряд має представити свою позицію та бачення. Ще місяць тому Кабінет Міністрів уповноважив Міністерство економіки займатися трудовою міграцією українців. На відміну від української держави, у сусідній Польщі проблемою громадян, що виїжджають за кордон, опікується Міністерство сім'ї, праці та соціальної політики.

Щоб утримати поляків на батьківщині, існує ціла соціальна система програм підтримки молодих сімей, їхніх дітей, житлових питань для осіб до 35 років і людей похилого віку, дотацій для сімей із низькими доходами. Поляки роблять ставку на розвиток людського капіталу та соціальний захист власних громадян.

Уже шість років у Польщі застосовується комплексний підхід — Стратегія розвитку людського капіталу. Ця програма передбачає досягнення чітко визначених цілей: зростання зайнятості населення, підвищення його трудової активності, зростання компетенцій і покращення здоров'я громадян. Її доповнює ухвалена у 2017 році Стратегія відповідального розвитку. Мета — підвищення доходів мешканців Польщі з одночасним посиленням згуртованості в соціальному, економічному, екологічному та територіальному вимірах.

Підтримка при відкритті власного бізнесу

У Польщі державні служби зайнятості не лише шукають роботу для тих, хто її не має, а й беруться за співфінансування відкриття власної справи. Достатньо подати заявку, у якій визначено суму необхідних коштів і бізнес-план. Сума фінансування обмежена розміром середньої зарплати за пів року — це близько 180 тис. грн.

Забезпечення поляків житлом

Останніми роками в Польщі успішно діють кілька програм:

«Житло для молодих». Держава покривала частину витрат на кредит на квартиру чи будинок (50–65 м² корисної площі). Залежно від кількості дітей можна було розраховувати на 10–30% вартості житла. Якщо в родині більш ніж троє дітей, є можливість повторної участі в програмі. Кредит за програмою потрібно брати щонайменше на 15 років.

Торік на цю програму виділили 768 млн злотих (4,8 млрд грн). Програму було розраховано на п'ять років, до 2018 року, і її визнано успішною. Замість неї послідовно запровадили програму Індивідуального житлового рахунку без вікових обмежень — можливість заощадити на власне житло й не сплачувати 19% податку на доходи.

В Україні робили спроби запустити аналог, який сьогодні формально чинний. Це програма сприяння отриманню доступного за ціною житла. Однак її фінансування з року в рік становить лише 100 млн грн. Цього року житло отримали 380 громадян із 12 325 родин у відкритому реєстрі.

«Житло Плюс» — це програма для всіх вікових груп. Запущена рік тому, її основою є будівництво недорогого житла та оренда за допомогою довгострокових варіантів найму з можливістю викупу. Учасники програми платять на чверть більше за комунальні послуги й символічну суму за оренду, а через 25 років житло переходить у власність громадянина.

Повернення податку на додану вартість у вартості будівельних матеріалів для житлового будівництва. Ця програма також діяла до 2018 року й охоплювала осіб до 36 років. У Польщі ПДВ становить 23%.

Податкові пільги та фінансова підтримка на дитину

Родина, у якій є дитина до 18 років або учень до 25 років, може розраховувати на податкову пільгу в розмірі 92,67 злотого на місяць на першу дитину та 225 злотих на четверту дитину (6,3 грн/злотий). Скористатися цією пільгою може будь-який дорослий, чий дохід менший за 56 тисяч злотих на рік (менш ніж 30 тис. грн на місяць).

Окремо держава сплачує за кожну дитину 500 злотих на місяць незалежно від розміру доходу родини. Такі правила діють від 1 липня, хоча сама програма чинна з 2016 року. Після оновлення регламенту в програмі взяли участь понад 2,6 мільйона поляків.

І це не вичерпний перелік допомоги. Від цього року кожен учень початкової школи, гімназії, технікуму та мистецької школи отримує 300 злотих на шкільне приладдя. Це забезпечує програма «Добрий старт». Інша програма — «Шкільний комплект» — відповідає за те, щоб учні мали загальнодоступні підручники для навчання.

Дотації на комунальні послуги

Якщо родина має в середньому менш ніж 1277,25 злотого на особу, тобто на чверть більше за мінімальну пенсію в Польщі, вона має право на допомогу, яку виплатять протягом наступних шести місяців. Розмір субвенції обчислюється на основі доходів родини, витрат на утримання житла та ставок орендної плати в комунальному житловому фонді.

Що робити в Україні?

Не треба винаходити колесо — варто скористатися досвідом сусідів зі схожими проблемами й адаптувати його до української реальності. Потрібні конкретні та системні програми, а не окремі законодавчі ініціативи депутатів, як у випадку з проєктом скасування податків для молоді.

А що Міністерство економіки та розвитку торгівлі пропонує в п'ятирічній програмі українського уряду з протидії трудовій міграції? Створення сайту для пошуку роботи…

Як видно з досвіду Польщі, час від ухвалення стратегії до впровадження програм на повну потужність займає не один рік. Потрібне також бажання влади працювати системно й стратегічно.

Загалом наразі незрозуміло, який напрям обрала Україна і чого вона хоче досягти. Реформи — це процес. Вони мають мати кінцеву мету, яку потрібно бачити на початку. Не лише громадяни не мають про це уявлення, а й державне керівництво протягом десятиліть. Це джерело всіх проблем. Україні потрібен власний бізнес-план і чітке його виконання.