Польський ринок праці втрачає імпульс. Рекрутинг гальмує, витратний тиск витісняє динаміку зайнятості
NEI на межі 50 пунктів: формальна рівновага, але реальне охолодження кадрової активності.
Зайнятість у Польщі зупинилася точно на межі рівноваги. National Employment Index (NEI), який розробляє Аналітичний центр Gremi Personal, у I кварталі 2026 року становив 50 пунктів, повернувшись до нейтрального рівня - межі, що розділяє перевагу позитивних і негативних тенденцій.
Такий показник означає формальну стабілізацію, однак в операційному вимірі свідчить про чітке згасання зростаючого імпульсу з боку зайнятості. Компанії дедалі рідше конкурують за працівників через рекрутинг, а дедалі частіше керують кадровою структурою через скорочення витрат і зниження ротації.
З одного боку, це означає стабілізацію після попередніх спадів. З іншого - відсутність будь-якого зростаючого імпульсу, який би свідчив про повернення до динамічного ринку праці.
Як підкреслює Євгеній Кириченко, засновник Аналітичного центру Gremi Personal, поточний показник не варто інтерпретувати як ознаку сили ринку: NEI на рівні 50 пунктів - це не сигнал зростаючої рівноваги, а радше момент паузи. Компанії не розвивають зайнятість, а керують ризиками. Це ринок, який не прискорюється, а просто перестає слабшати.
Однак під поверхнею стабільних даних наростає чітка структурна зміна: підприємства скорочують рекрутинг, гальмують кадрові рішення і зосереджуються на утриманні наявних команд замість їх розширення.
Рекрутинг під контролем витрат. Компанії обирають стратегію «утримання замість експансії»
Хоча субіндекс бізнес-настроїв утримується на рівні 55 пунктів, його структура демонструє чіткий зсув у бік обережності. Ринок перестає бути простором експансії зайнятості й починає нагадувати систему управління витратами на працю. Понад 62 відсотки компаній заявляють про збереження нинішніх рівнів зайнятості, тоді як лише чверть планує збільшення кількості працівників. Водночас зростає, хоча й досі залишається меншістю, група підприємств, які закладають скорочення штату.
Ключове питання стосується не кількості робочих місць, а їхньої «плинності». - Найбільш помітна зміна не в тому, що компанії масово скорочують персонал. Вони перестають рекрутувати і перестають ротувати працівників. Ринок праці втрачає свою динаміку обміну, а це часто ранній сигнал глибшого спаду, - оцінює Кириченко. На практиці це означає перехід від ринку з високою мобільністю працівників до ринку, на якому домінують захисні стратегії та утримання статус-кво.
Зайнятість падає, скорочення зростають. Промисловість під найбільшим тиском за роки
Дані ринку праці підтверджують зростання структурного тиску. У I кварталі 2026 року кількість зайнятих у секторі підприємств була на 51,3 тис. нижчою в річному вимірі, що означає спад на 0,76%.
Паралельно зростає масштаб формальних скорочень зайнятості. Великі компанії заявили про плани групових звільнень, що охоплюють понад 11,3 тис. працівників, тобто майже на чверть більше, ніж роком раніше.
Найбільша напруга зосереджена в промисловості, особливо в галузях, сильно залежних від експорту та витрат на енергію. В автомобільній галузі зайнятість знизилася на 3,4% р/р, а в меблевій - на 3,2% р/р.
Ми входимо в етап, коли частина спадів зайнятості пояснюється не тимчасовим спадом, а тривалою зміною витратної та конкурентної структури європейської промисловості. Польща тут не виняток, а частина ширшого тренду, - підкреслює засновник Аналітичного центру Gremi Personal.
Зарплати втрачають імпульс. Найповільніше зростання винагород з 2021 року
Одним із найважливіших сигналів звіту є чітке гальмування зарплатного тиску. У секторі підприємств винагороди зростають наразі темпом 6,3% рік до року, що є найнижчим рівнем з першого кварталу 2021 року. Для порівняння - у 2023-2024 роках динаміка зарплат сягала навіть 10-13% на рік, підживлювана боротьбою за працівника та високою інфляцією.
Однак наразі ринок явно змінює логіку функціонування. Аж 68 відсотків компаній заморозили підвищення, і лише близько 30 відсотків досі їх реалізують. У частині підприємств з'являються також перші сигнали реального скорочення винагород або їх стагнації в реальному вимірі. Завершується період, коли зарплатний тиск був головним механізмом урівноваження ринку праці. Сьогодні компанії повертаються до витратної дисципліни, а винагороди перестають бути головним інструментом конкуренції за працівника.
Економіка дає імпульси, але не формує тренду. Березень як епізод, а не перелом
Макроекономічні дані показують короткочасне відновлення активності, яке, однак, не знаходить продовження в бізнес-рішеннях.
У березні роздрібні продажі зросли на 8,7% р/р, промислове виробництво - на 9,4% р/р, а експорт - на 6,1% р/р. Однак це був ефект одноразових факторів - відкладеного попиту, сезонних чинників та реакції на геополітичну напругу і зростання цін на енергію.
Місячні дані показують відновлення, але ще не формують нової траєкторії зростання. Компанії не приймають інвестиційних рішень на основі одного місяця, а на основі очікувань щодо наступних кварталів, а вони залишаються обережними, - підкреслює Кириченко.
Міграція та гнучка зайнятість стабілізують систему
Субіндекс трудової імміграції зріс до 61 пункту, що підтверджує зростаюче значення іноземних працівників для утримання рівноваги ринку праці.
Кількість іноземців, зареєстрованих у ZUS, становила 1,295 млн осіб, що означає зростання на 8,6% р/р, а кількість працівників з України наблизилася до 865 тис. осіб.
Їхня роль вже не обмежується заповненням кадрових прогалин - у багатьох секторах вони стають умовою збереження операційної безперервності.
Паралельно зростає значення тимчасової та сезонної праці, яка дозволяє компаніям швидше адаптуватися до змінності попиту і обмежувати витратні ризики.
ШІ та автоматизація як новий чинник реструктуризації зайнятості
Уперше в дослідженні NEI штучний інтелект та автоматизація увійшли до п'яти найважливіших викликів для бізнесу.
Це суттєва якісна зміна: частина оптимізації зайнятості перестає бути наслідком економічного циклу і стає результатом впровадження технологій.
На практиці це означає, що ринок праці дедалі чіткіше поділяється на сегменти, стійкі та вразливі до автоматизації, що в наступних кварталах може додатково поглиблювати структурні відмінності в зайнятості.
Ринок праці без імпульсу зростання. Стабільність як результат обережності, а не сили
Підсумовуючи, звіт NEI показує ринок праці, який формально залишається стабільним, але його динаміка помітно слабшає. Компанії скорочують рекрутинг, гальмують зростання зарплат і зосереджуються на контролі витрат. Водночас економіка не генерує достатньо сильного імпульсу, який міг би розвернути цей тренд.
Найближчі квартали не принесуть різких змін, але стануть перевіркою стійкості нинішньої рівноваги. Це ринок, який залишається стабільним не тому, що він сильний, а тому, що всі сторони одночасно обмежують свою експозицію до ризику.