Закон про захист викривачів – що це означає для роботодавців?

25 вересня 2024 року набуває чинності закон про захист викривачів, який покладає на роботодавців низку нових обов'язків. Польща приєднується до країн Європейського Союзу, які імплементували директиву щодо захисту осіб, що повідомляють про порушення закону. Нові норми мають ключове значення для компаній, що налічують щонайменше 50 осіб. Які зміни чекають на підприємців?

Визначення викривача

Перш за все варто відповісти на питання: кого саме захищає новий закон? Відповідно до закону, викривач — це «фізична особа, яка повідомляє або публічно розкриває інформацію про порушення закону, отриману в контексті, пов'язаному з роботою». Це визначення охоплює як працівників, найнятих за трудовим договором, так і тих, хто виконує роботу на підставі цивільно-правових договорів.

Тут також важливо підкреслити, що закон стосується осіб, які дізналися про порушення до встановлення трудових відносин (наприклад, під час рекрутингового процесу), а також колишніх працівників і підрядників компанії. Це означає, що захист має поширюватись і на кандидатів, і на тих, хто вже не працює на підприємстві.

Предмет повідомлення викривача

Щоб зрозуміти реальний вплив нового закону на діяльність польських компаній, варто ознайомитися з категоріями повідомлень, передбаченими законом. Відповідно до директиви ЄС, правовим захистом охоплюються повідомлення з таких десяти сфер:

• публічні закупівлі,
• послуги, продукти та фінансові ринки, а також запобігання відмиванню грошей і фінансуванню тероризму,
• безпека продуктів і їх відповідність вимогам,
• безпека транспорту,
• охорона навколишнього середовища,
• радіологічний захист і ядерна безпека,
• безпека харчових продуктів і кормів, здоров'я та добробут тварин,
• охорона здоров'я,
• захист споживачів,
• захист приватності й персональних даних, а також безпека мереж та інформаційних систем.

Додатково у польському проекті закону передбачено ще чотири сфери:

• корупція,
• фінансові інтереси державної казни Республіки Польща, органів місцевого самоврядування та Європейського Союзу,
• внутрішній ринок Євросоюзу, зокрема публічно-правові правила конкуренції та державної допомоги, а також оподаткування юридичних осіб,
• конституційні свободи та права людини і громадянина — у відносинах особи з органами публічної влади, не пов'язані з іншими зазначеними сферами.

Маючи розуміння цих категорій, можна переходити до процесу впровадження процедур звітування.

Впровадження внутрішніх процедур подання повідомлень про порушення

Викривач може здійснити зовнішнє повідомлення (до Уповноваженого з прав людини або відповідного публічного органу) або внутрішнє повідомлення. Відповідно до нових норм, кожна організація, що налічує щонайменше 50 працівників, зобов'язана впровадити процедури, що дозволяють повідомляти про порушення всередині компанії. Норми охоплюють як працівників, найнятих за трудовими договорами, так і осіб, що виконують роботу на підставі цивільно-правових договорів.

Ключові елементи цих процедур:

• визначення підрозділу, відповідального за приймання повідомлень і вжиття подальших заходів,
• забезпечення конфіденційності та захисту особистості викривачів,
• проведення перевірок у зв'язку із заявленими порушеннями,
• впровадження механізмів захисту викривачів від репресивних дій.

Канали повідомлення про порушення

Закон вимагає від роботодавців надання кількох форм каналів звітування, які будуть легкодоступні для всіх працівників і осіб, що співпрацюють з організацією. Це можуть бути як електронні канали, так і усні повідомлення — наприклад, телефоном або під час особистої зустрічі.

Роботодавці також зобов'язані надати можливість подавати анонімні повідомлення, якщо вважатимуть це доцільним. Однак незалежно від політики компанії, якщо особу викривача, який спочатку діяв анонімно, буде встановлено, він повинен отримати повний захист, визначений законом.

Захист викривачів від репресій

Одним із найважливіших аспектів закону є захист викривачів від репресивних дій з боку роботодавця. Цей захист діє з моменту повідомлення про порушення і охоплює, зокрема:

• розірвання трудових відносин за попередженням або без нього,
• відмову у прийнятті на роботу,
• зниження розміру заробітної плати,
• зупинення просування по службі або обхід при призначенні на вищу посаду,
• переведення на нижчу посаду,
• відсторонення від виконання трудових або службових обов'язків,
• передачу іншому працівникові колишніх обов'язків викривача,
• інші прояви несприятливого або несправедливого ставлення.

Більше того, тягар доведення того, що вжиті заходи не були репресивними, лежить на роботодавцеві. Крім того, захист поширюється і на осіб, пов'язаних із викривачем, а також тих, хто допомагав йому здійснити повідомлення.

Санкції для роботодавців

Закон передбачає суворі покарання за недотримання зобов'язань, що з нього випливають. Правопорушеннями за законом є:

• унеможливлення або суттєве ускладнення подання повідомлення,
• вжиття репресивних дій,
• розкриття особистості викривача або пов'язаних з ним осіб,
• відсутність встановленої процедури внутрішніх повідомлень.

Роботодавці, які унеможливлюють подання повідомлення або вдаються до репресивних дій щодо викривачів, можуть бути покарані штрафом, обмеженням волі або навіть позбавленням волі строком до 3 років. Дещо менш суворі покарання передбачені за розкриття особистості викривача та невстановлення процедури внутрішніх повідомлень.

Висновки для підприємців

Новий закон покладає на роботодавців обов'язок не лише впровадити відповідні процедури, а й забезпечити їх ефективне дотримання. Варто вже зараз розпочати підготовку, щоб привести внутрішні регламенти у відповідність до нових вимог. Головне — щоб процедури були прозорими і відповідали кращим практикам, що дозволить оперативно реагувати на порушення та мінімізувати ризики для компанії.